Антикітерський механізм. Скільки років древньому "комп’ютеру"?

     На початку 1900р. група грецьких дайверів біля побережжя острова Андикитира знайшла уламки затонулого римського вантажного судна. На його борту знаходилися предмети, які за дослідженнями датуються приблизно Iст. до н.е. Серед уламків давніх гончарних виробів, статуй жінок, був знайдений майстерно виконаний шестерновий механізм з бронзи, розміром 33*17*9 см. Група вчених вважала, що механізм представляє собою древній астрономічний годинник, але предмет для І ст. до н.е. був не те щоб занадто складним, а просто нереальним. Можна одразу ж подумати, що цей предмет міг просто загубитися в інший час, а згодом попасти недалеко біля судна, правда ж? Для висновків потрібно зважити цікаві фактори.

         В другій половині ХХ ст. були проведені рентгенівські знімки цього дивного предмета і незабаром була видана стаття "древньогрецький комп’ютер", яка викликала досить великі дискусії. За допомогою рентгена можна було побачити 20 різних шестерней, в тому числі і напівосьову, яку винайшли в XVIст. Напівосьова дозволяє двом стержням рухатися з різною швидкістю, подібно до задньої осі авто. Вчені дійшли висновку, що це уламок "найвидатнішого астрономічного годинника", який створили на острові Родос, що тоді був центром астрономії в Середземноморії. Можливо, вихідці з Єгипту чи навіть нащадки Атлантиди допомагали створювати настільки тяжкий предмет. Механізм, за дослідженнями вченого Прайса, повинен був показувати рух Місяця, Сонця,  а також схід основних зірок - всі ці функції нагадують досить складний астрономічний "комп’ютер".

         Спроби створення такого пристрою увінчалися успіхом і стало зрозуміло, що цей древній "комп’ютер" - це прототип годинника Сонячної системи: руху планет на зоряному небі, різні зміщення, схід і захід Сонця. Тому ці всі дослідження змусили вчених по-новому глянути на опис давніх пристроїв подібного типу в давніх текстах. Давніше думали, що всі згадки такого ґатунку не потрібно розуміти буквально - тобто греки не тільки мали загальну теорію, а й конкретні знання в області астрономії. В тому ж І ст. до н.е. письменник Цицерон, коли сталася корабельна аварія біля Андикітири, розказує про пристрій його друга і вчитеся на ім’я Посідоній. Посідоній створив механізм, "який при кожному повороті відтворює рух Сонця, Місяця і п’яти планет, які займають кожен день і ніч в небі певне місце". Також Ціцерон згадує, що Архімед із Сіракуз (ІІІ ст. до н.е.) "за чутками, створив невелику модель Сонячної системи"; можливо, що якось Посідоній і Архімед були знайомі, або це був один і той самий предмет - унікальний і єдиний винахід на той час. Вчений Прайс підмітив, що цивілізація, яка володіє знаннями про технології для створення такого пристрою, "могла побудувати майже все, що їй би захотілося" (відоме нам на ХХІ ст., звичайно :). Те, що антикітерський механізм дійшов до нашого часу, доводить, що було втрачено неймовірно цікавий період європейської культури дуже високого розвитку, таких як за переказами були атланти, для прикладу. І якби не дайвери 100 років тому, то у нас би не було доказів існування наукових досягнень у Греції 2000 років назад.